| заї́жджий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | заї́жджий | заї́жджа | заї́ждже | заї́жджі |
| родовий | заї́жджого | заї́жджої | заї́жджого | заї́жджих |
| давальний | заї́жджому | заї́жджій | заї́жджому | заї́жджим |
| знахідний | заї́жджий, заї́жджого | заї́жджу | заї́ждже | заї́жджі, заї́жджих |
| орудний | заї́жджим | заї́жджою | заї́жджим | заї́жджими |
| місцевий | на/у заї́жджому, заї́жджім | на/у заї́жджій | на/у заї́жджому, заї́жджім | на/у заї́жджих |