| | |
| заарешто́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заарешто́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заарешто́вуймо |
| 2 особа | заарешто́вуй | заарешто́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заарешто́вуватиму | заарешто́вуватимемо, заарешто́вуватимем |
| 2 особа | заарешто́вуватимеш | заарешто́вуватимете |
| 3 особа | заарешто́вуватиме | заарешто́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заарешто́вую | заарешто́вуємо, заарешто́вуєм |
| 2 особа | заарешто́вуєш | заарешто́вуєте |
| 3 особа | заарешто́вує | заарешто́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заарешто́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заарешто́вував | заарешто́вували |
| жін. р. | заарешто́вувала |
| сер. р. | заарешто́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заарешто́вувавши |
