| | |
| забіли́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забіли́тися, забіли́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забілі́мося, забілі́мось, забілі́мся |
| 2 особа | забіли́ся, забіли́сь | забілі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забілю́ся, забілю́сь | забілимо́ся, забілимо́сь, забіли́мся |
| 2 особа | забіли́шся | забілите́ся, забілите́сь |
| 3 особа | забіли́ться | забіля́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | забіли́вся, забіли́всь | забіли́лися, забіли́лись |
| жін.р. | забіли́лася, забіли́лась |
| сер.р. | забіли́лося, забіли́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| забіли́вшись |
