| | | | |
| забія́куватий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | забія́куватий | забія́кувата | забія́кувате | забія́куваті |
| родовий | забія́куватого | забія́куватої | забія́куватого | забія́куватих |
| давальний | забія́куватому | забія́куватій | забія́куватому | забія́куватим |
| знахідний | забія́куватий, забія́куватого | забія́кувату | забія́кувате | забія́куваті, забія́куватих |
| орудний | забія́куватим | забія́куватою | забія́куватим | забія́куватими |
| місцевий | на/у забія́куватому, забія́куватім | на/у забія́куватій | на/у забія́куватому, забія́куватім | на/у забія́куватих |
