| за́братий – прикметник | ||||
| (забраний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | за́братий | за́брата | за́брате | за́браті |
| родовий | за́братого | за́братої | за́братого | за́братих |
| давальний | за́братому | за́братій | за́братому | за́братим |
| знахідний | за́братий, за́братого | за́брату | за́брате | за́браті, за́братих |
| орудний | за́братим | за́братою | за́братим | за́братими |
| місцевий | на/у за́братому, за́братім | на/у за́братій | на/у за́братому, за́братім | на/у за́братих |
| [розм.] | ||||