| забре́зкнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забре́зкнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забре́зкнімо, забре́зкнім | |
| 2 особа | забре́зкни | забре́зкніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забре́зкну | забре́зкнемо, забре́зкнем |
| 2 особа | забре́зкнеш | забре́зкнете |
| 3 особа | забре́зкне | забре́зкнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забре́зк, забре́зкнув | забре́зкли, забре́зкнули |
| жін.р. | забре́зкла, забре́зкнула | |
| сер.р. | забре́зкло, забре́зкнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| забре́зклий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забре́зкши, забре́зкнувши | ||