| | |
| забрьо́хувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забрьо́хувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | забрьо́хуймо |
| 2 особа | забрьо́хуй | забрьо́хуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забрьо́хуватиму | забрьо́хуватимемо, забрьо́хуватимем |
| 2 особа | забрьо́хуватимеш | забрьо́хуватимете |
| 3 особа | забрьо́хуватиме | забрьо́хуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | забрьо́хую | забрьо́хуємо, забрьо́хуєм |
| 2 особа | забрьо́хуєш | забрьо́хуєте |
| 3 особа | забрьо́хує | забрьо́хують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| забрьо́хуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | забрьо́хував | забрьо́хували |
| жін. р. | забрьо́хувала |
| сер. р. | забрьо́хувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| забрьо́хувавши |