| забряжча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | забряжча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | забряжчі́мо, забряжчі́м | |
| 2 особа | забряжчи́ | забряжчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | забряжчу́ | забряжчимо́, забряжчи́м |
| 2 особа | забряжчи́ш | забряжчите́ |
| 3 особа | забряжчи́ть | забряжча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | забряжча́в | забряжча́ли |
| жін.р. | забряжча́ла | |
| сер.р. | забряжча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| забряжча́вши | ||