| | |
| забур’я́нюватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | забур’я́нюватися, забур’я́нюватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | забур’я́нюватиметься | забур’я́нюватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | забур’я́нюється | забур’я́нюються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| забур’я́нюючись* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | забур’я́нювався, забур’я́нювавсь | забур’я́нювалися, забур’я́нювались |
| жін. р. | забур’я́нювалася, забур’я́нювалась |
| сер. р. | забур’я́нювалося, забур’я́нювалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| забур’я́нювавшись |
