| завісти́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (сповістити) | ||
| Інфінітив | завісти́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завісті́мо, завісті́м | |
| 2 особа | завісти́ | завісті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завіщу́ | завістимо́, завісти́м |
| 2 особа | завісти́ш | завістите́ |
| 3 особа | завісти́ть | завістя́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завісти́в | завісти́ли |
| жін.р. | завісти́ла | |
| сер.р. | завісти́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| завісти́вши | ||