| завалькува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | завалькува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завальку́ймо | |
| 2 особа | завальку́й | завальку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завальку́ю | завальку́ємо, завальку́єм |
| 2 особа | завальку́єш | завальку́єте |
| 3 особа | завальку́є | завальку́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завалькува́в | завалькува́ли |
| жін.р. | завалькува́ла | |
| сер.р. | завалькува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| завалько́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| завалько́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| завалькува́вши | ||