| завальцюва́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | завальцюва́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | завальцю́ймо | |
| 2 особа | завальцю́й | завальцю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | завальцю́ю | завальцю́ємо, завальцю́єм |
| 2 особа | завальцю́єш | завальцю́єте |
| 3 особа | завальцю́є | завальцю́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | завальцюва́в | завальцюва́ли |
| жін.р. | завальцюва́ла | |
| сер.р. | завальцюва́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| завальцьо́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| завальцьо́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| завальцюва́вши | ||