| | |
| завербо́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | завербо́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | завербо́вуймо |
| 2 особа | завербо́вуй | завербо́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завербо́вуватиму | завербо́вуватимемо, завербо́вуватимем |
| 2 особа | завербо́вуватимеш | завербо́вуватимете |
| 3 особа | завербо́вуватиме | завербо́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завербо́вую | завербо́вуємо, завербо́вуєм |
| 2 особа | завербо́вуєш | завербо́вуєте |
| 3 особа | завербо́вує | завербо́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| завербо́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | завербо́вував | завербо́вували |
| жін. р. | завербо́вувала |
| сер. р. | завербо́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| завербо́вувавши |