| | | | |
| завойо́вуваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | завойо́вуваний | завойо́вувана | завойо́вуване | завойо́вувані |
| родовий | завойо́вуваного | завойо́вуваної | завойо́вуваного | завойо́вуваних |
| давальний | завойо́вуваному | завойо́вуваній | завойо́вуваному | завойо́вуваним |
| знахідний | завойо́вуваний, завойо́вуваного | завойо́вувану | завойо́вуване | завойо́вувані, завойо́вуваних |
| орудний | завойо́вуваним | завойо́вуваною | завойо́вуваним | завойо́вуваними |
| місцевий | на/у завойо́вуваному, завойо́вуванім | на/у завойо́вуваній | на/у завойо́вуваному, завойо́вуванім | на/у завойо́вуваних |
