| | |
| заволо́чувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заволо́чувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заволо́чуймо |
| 2 особа | заволо́чуй | заволо́чуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заволо́чуватиму | заволо́чуватимемо, заволо́чуватимем |
| 2 особа | заволо́чуватимеш | заволо́чуватимете |
| 3 особа | заволо́чуватиме | заволо́чуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заволо́чую | заволо́чуємо, заволо́чуєм |
| 2 особа | заволо́чуєш | заволо́чуєте |
| 3 особа | заволо́чує | заволо́чують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заволо́чуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заволо́чував | заволо́чували |
| жін. р. | заволо́чувала |
| сер. р. | заволо́чувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заволо́чувавши |
