| | |
| завоня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | завоня́тися, завоня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | завоня́ймося, завоня́ймось |
| 2 особа | завоня́йся, завоня́йсь | завоня́йтеся, завоня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завоня́тимуся, завоня́тимусь | завоня́тимемося, завоня́тимемось, завоня́тимемся |
| 2 особа | завоня́тимешся | завоня́тиметеся, завоня́тиметесь |
| 3 особа | завоня́тиметься | завоня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завоня́юся, завоня́юсь | завоня́ємося, завоня́ємось, завоня́ємся |
| 2 особа | завоня́єшся | завоня́єтеся, завоня́єтесь |
| 3 особа | завоня́ється | завоня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| завоня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | завоня́вся, завоня́всь | завоня́лися, завоня́лись |
| жін. р. | завоня́лася, завоня́лась |
| сер. р. | завоня́лося, завоня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| завоня́вшись |
