| | | | |
| завоши́влений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | завоши́влений | завоши́влена | завоши́влене | завоши́влені |
| родовий | завоши́вленого | завоши́вленої | завоши́вленого | завоши́влених |
| давальний | завоши́вленому | завоши́вленій | завоши́вленому | завоши́вленим |
| знахідний | завоши́влений, завоши́вленого | завоши́влену | завоши́влене | завоши́влені, завоши́влених |
| орудний | завоши́вленим | завоши́вленою | завоши́вленим | завоши́вленими |
| місцевий | на/у завоши́вленому, завоши́вленім | на/у завоши́вленій | на/у завоши́вленому, завоши́вленім | на/у завоши́влених |
| | | | |
| [розм.] | | | | |
