| | |
| завуалюва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | завуалюва́тися, завуалюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | завуалю́ймося, завуалю́ймось |
| 2 особа | завуалю́йся, завуалю́йсь | завуалю́йтеся, завуалю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | завуалю́юся, завуалю́юсь | завуалю́ємося, завуалю́ємось, завуалю́ємся |
| 2 особа | завуалю́єшся | завуалю́єтеся, завуалю́єтесь |
| 3 особа | завуалю́ється | завуалю́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | завуалюва́вся, завуалюва́всь | завуалюва́лися, завуалюва́лись |
| жін.р. | завуалюва́лася, завуалюва́лась |
| сер.р. | завуалюва́лося, завуалюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| завуалюва́вшись |
