| амонізо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | амонізо́ваний | амонізо́вана | амонізо́ване | амонізо́вані |
| родовий | амонізо́ваного | амонізо́ваної | амонізо́ваного | амонізо́ваних |
| давальний | амонізо́ваному | амонізо́ваній | амонізо́ваному | амонізо́ваним |
| знахідний | амонізо́ваний | амонізо́вану | амонізо́ване | амонізо́вані |
| орудний | амонізо́ваним | амонізо́ваною | амонізо́ваним | амонізо́ваними |
| місцевий | на/в амонізо́ваному, амонізо́ванім | на/в амонізо́ваній | на/в амонізо́ваному, амонізо́ванім | на/в амонізо́ваних |