| | |
| заганя́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (примушувати увійти; ганяти далеко; встромлювати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заганя́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заганя́ймо |
| 2 особа | заганя́й | заганя́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заганя́тиму | заганя́тимемо, заганя́тимем |
| 2 особа | заганя́тимеш | заганя́тимете |
| 3 особа | заганя́тиме | заганя́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заганя́ю | заганя́ємо, заганя́єм |
| 2 особа | заганя́єш | заганя́єте |
| 3 особа | заганя́є | заганя́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заганя́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заганя́в | заганя́ли |
| жін. р. | заганя́ла |
| сер. р. | заганя́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заганя́вши |
