| | |
| задовільня́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | задовільня́тися, задовільня́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | задовільня́ймося, задовільня́ймось |
| 2 особа | задовільня́йся, задовільня́йсь | задовільня́йтеся, задовільня́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | задовільня́тимуся, задовільня́тимусь | задовільня́тимемося, задовільня́тимемось, задовільня́тимемся |
| 2 особа | задовільня́тимешся | задовільня́тиметеся, задовільня́тиметесь |
| 3 особа | задовільня́тиметься | задовільня́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | задовільня́юся, задовільня́юсь | задовільня́ємося, задовільня́ємось, задовільня́ємся |
| 2 особа | задовільня́єшся | задовільня́єтеся, задовільня́єтесь |
| 3 особа | задовільня́ється | задовільня́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| задовільня́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | задовільня́вся, задовільня́всь | задовільня́лися, задовільня́лись |
| жін. р. | задовільня́лася, задовільня́лась |
| сер. р. | задовільня́лося, задовільня́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| задовільня́вшись |
