| | |
| заду́муватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заду́муватися, заду́муватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заду́муймося, заду́муймось |
| 2 особа | заду́муйся, заду́муйсь | заду́муйтеся, заду́муйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заду́муватимуся, заду́муватимусь | заду́муватимемося, заду́муватимемось, заду́муватимемся |
| 2 особа | заду́муватимешся | заду́муватиметеся, заду́муватиметесь |
| 3 особа | заду́муватиметься | заду́муватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заду́муюся, заду́муюсь | заду́муємося, заду́муємось, заду́муємся |
| 2 особа | заду́муєшся | заду́муєтеся, заду́муєтесь |
| 3 особа | заду́мується | заду́муються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заду́муючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заду́мувався, заду́мувавсь | заду́мувалися, заду́мувались |
| жін. р. | заду́мувалася, заду́мувалась |
| сер. р. | заду́мувалося, заду́мувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заду́мувавшись |
