| | |
| зажива́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (довго жити, затримуватися у кого-небудь, десь) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зажива́тися, зажива́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зажива́ймося, зажива́ймось |
| 2 особа | зажива́йся, зажива́йсь | зажива́йтеся, зажива́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зажива́тимуся, зажива́тимусь | зажива́тимемося, зажива́тимемось, зажива́тимемся |
| 2 особа | зажива́тимешся | зажива́тиметеся, зажива́тиметесь |
| 3 особа | зажива́тиметься | зажива́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зажива́юся, зажива́юсь | зажива́ємося, зажива́ємось, зажива́ємся |
| 2 особа | зажива́єшся | зажива́єтеся, зажива́єтесь |
| 3 особа | зажива́ється | зажива́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зажива́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зажива́вся, зажива́всь | зажива́лися, зажива́лись |
| жін. р. | зажива́лася, зажива́лась |
| сер. р. | зажива́лося, зажива́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| зажива́вшись |
