| | |
| заки́слювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заки́слювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заки́слюймо |
| 2 особа | заки́слюй | заки́слюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заки́слюватиму | заки́слюватимемо, заки́слюватимем |
| 2 особа | заки́слюватимеш | заки́слюватимете |
| 3 особа | заки́слюватиме | заки́слюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заки́слюю | заки́слюємо, заки́слюєм |
| 2 особа | заки́слюєш | заки́слюєте |
| 3 особа | заки́слює | заки́слюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| заки́слюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | заки́слював | заки́слювали |
| жін. р. | заки́слювала |
| сер. р. | заки́слювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| заки́слюваний |
| Безособова форма |
| заки́слювано |
| Дієприслівник |
| заки́слювавши |
