| | |
| зако́вувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зако́вувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зако́вуймо |
| 2 особа | зако́вуй | зако́вуйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зако́вуватиму | зако́вуватимемо, зако́вуватимем |
| 2 особа | зако́вуватимеш | зако́вуватимете |
| 3 особа | зако́вуватиме | зако́вуватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зако́вую | зако́вуємо, зако́вуєм |
| 2 особа | зако́вуєш | зако́вуєте |
| 3 особа | зако́вує | зако́вують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зако́вуючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зако́вував | зако́вували |
| жін. р. | зако́вувала |
| сер. р. | зако́вувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зако́вуваний |
| Безособова форма |
| зако́вувано |
| Дієприслівник |
| зако́вувавши |
