| зако́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | зако́нний | зако́нна | зако́нне | зако́нні |
| родовий | зако́нного | зако́нної | зако́нного | зако́нних |
| давальний | зако́нному | зако́нній | зако́нному | зако́нним |
| знахідний | зако́нний, зако́нного | зако́нну | зако́нне | зако́нні, зако́нних |
| орудний | зако́нним | зако́нною | зако́нним | зако́нними |
| місцевий | на/у зако́нному, зако́ннім | на/у зако́нній | на/у зако́нному, зако́ннім | на/у зако́нних |