| зако́нник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | зако́нник | зако́нники |
| родовий | зако́нника | зако́нників |
| давальний | зако́нникові, зако́ннику | зако́нникам |
| знахідний | зако́нника | зако́нників |
| орудний | зако́нником | зако́нниками |
| місцевий | на/у зако́нникові, зако́ннику | на/у зако́нниках |
| кличний | зако́ннику | зако́нники |