| законспірува́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | законспірува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | законспіру́ймо | |
| 2 особа | законспіру́й | законспіру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | законспіру́ю | законспіру́ємо, законспіру́єм |
| 2 особа | законспіру́єш | законспіру́єте |
| 3 особа | законспіру́є | законспіру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | законспірува́в | законспірува́ли |
| жін.р. | законспірува́ла | |
| сер.р. | законспірува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| законспіро́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| законспіро́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| законспірува́вши | ||