| | |
| законспірува́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | законспірува́тися, законспірува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | законспіру́ймося, законспіру́ймось |
| 2 особа | законспіру́йся, законспіру́йсь | законспіру́йтеся, законспіру́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | законспіру́юся, законспіру́юсь | законспіру́ємося, законспіру́ємось, законспіру́ємся |
| 2 особа | законспіру́єшся | законспіру́єтеся, законспіру́єтесь |
| 3 особа | законспіру́ється | законспіру́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | законспірува́вся, законспірува́всь | законспірува́лися, законспірува́лись |
| жін.р. | законспірува́лася, законспірува́лась |
| сер.р. | законспірува́лося, законспірува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| законспірува́вшись |
