| залля́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | залля́тий | залля́та | залля́те | залля́ті |
| родовий | залля́того | залля́тої | залля́того | залля́тих |
| давальний | залля́тому | залля́тій | залля́тому | залля́тим |
| знахідний | залля́тий, залля́того | залля́ту | залля́те | залля́ті, залля́тих |
| орудний | залля́тим | залля́тою | залля́тим | залля́тими |
| місцевий | на/у залля́тому, залля́тім | на/у залля́тій | на/у залля́тому, залля́тім | на/у залля́тих |