| | |
| зало́млювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зало́млювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зало́млюймо |
| 2 особа | зало́млюй | зало́млюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зало́млюватиму | зало́млюватимемо, зало́млюватимем |
| 2 особа | зало́млюватимеш | зало́млюватимете |
| 3 особа | зало́млюватиме | зало́млюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зало́млюю | зало́млюємо, зало́млюєм |
| 2 особа | зало́млюєш | зало́млюєте |
| 3 особа | зало́млює | зало́млюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зало́млюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зало́млював | зало́млювали |
| жін. р. | зало́млювала |
| сер. р. | зало́млювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зало́млюваний |
| Безособова форма |
| зало́млювано |
| Дієприслівник |
| зало́млювавши |
