| | |
| залю́днювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | залю́днювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | залю́днюймо |
| 2 особа | залю́днюй | залю́днюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залю́днюватиму | залю́днюватимемо, залю́днюватимем |
| 2 особа | залю́днюватимеш | залю́днюватимете |
| 3 особа | залю́днюватиме | залю́днюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | залю́днюю | залю́днюємо, залю́днюєм |
| 2 особа | залю́днюєш | залю́днюєте |
| 3 особа | залю́днює | залю́днюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| залю́днюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | залю́днював | залю́днювали |
| жін. р. | залю́днювала |
| сер. р. | залю́днювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| залю́днюваний |
| Безособова форма |
| залю́днювано |
| Дієприслівник |
| залю́днювавши |
