| | | | |
| залялько́ваний – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | залялько́ваний | залялько́вана | залялько́ване | залялько́вані |
| родовий | залялько́ваного | залялько́ваної | залялько́ваного | залялько́ваних |
| давальний | залялько́ваному | залялько́ваній | залялько́ваному | залялько́ваним |
| знахідний | залялько́ваний, залялько́ваного | залялько́вану | залялько́ване | залялько́вані, залялько́ваних |
| орудний | залялько́ваним | залялько́ваною | залялько́ваним | залялько́ваними |
| місцевий | на/у залялько́ваному, залялько́ванім | на/у залялько́ваній | на/у залялько́ваному, залялько́ванім | на/у залялько́ваних |
