за́меть – іменник жіночого роду | ||
(замет; заметіль) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | за́меть | за́меті |
родовий | за́меті | за́метей |
давальний | за́меті | за́метям |
знахідний | за́меть | за́меті |
орудний | за́меттю | за́метями |
місцевий | на/у за́меті | на/у за́метях |
кличний | за́мете* | за́меті* |
[діал.] |