| | |
| заручи́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заручи́тися, заручи́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заручі́мося, заручі́мось, заручі́мся |
| 2 особа | заручи́ся, заручи́сь | заручі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заручу́ся, заручу́сь | заручимо́ся, заручимо́сь, заручи́мся |
| 2 особа | заручи́шся | заручите́ся, заручите́сь |
| 3 особа | заручи́ться | заруча́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заручи́вся, заручи́всь | заручи́лися, заручи́лись |
| жін.р. | заручи́лася, заручи́лась |
| сер.р. | заручи́лося, заручи́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заручи́вшись |
