| засі́кти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (виявити) | ||
| Інфінітив | засі́кти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | засічі́мо, засічі́м | |
| 2 особа | засічи́ | засічі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | засічу́ | засічемо́, засіче́м |
| 2 особа | засіче́ш | засічете́ |
| 3 особа | засіче́ | засічу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | засі́к | засі́кли |
| жін.р. | засі́кла | |
| сер.р. | засі́кло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| засі́чений | ||
| Безособова форма | ||
| засі́чено | ||
| Дієприслівник | ||
| засі́кши | ||