| | |
| заста́витися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (заповнитися; загородитися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заста́витися, заста́витись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заста́вмося, заста́вмось |
| 2 особа | заста́вся | заста́втеся, заста́втесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заста́влюся, заста́влюсь | заста́вимося, заста́вимось, заста́вимся |
| 2 особа | заста́вишся | заста́витеся, заста́витесь |
| 3 особа | заста́виться | заста́вляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заста́вився, заста́вивсь | заста́вилися, заста́вились |
| жін.р. | заста́вилася, заста́вилась |
| сер.р. | заста́вилося, заста́вилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заста́вившись |
