| | |
| застановля́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (захаращувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | застановля́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | застановля́ймо |
| 2 особа | застановля́й | застановля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | застановля́тиму | застановля́тимемо, застановля́тимем |
| 2 особа | застановля́тимеш | застановля́тимете |
| 3 особа | застановля́тиме | застановля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | застановля́ю | застановля́ємо, застановля́єм |
| 2 особа | застановля́єш | застановля́єте |
| 3 особа | застановля́є | застановля́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| застановля́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | застановля́в | застановля́ли |
| жін. р. | застановля́ла |
| сер. р. | застановля́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| застановля́вши |
