| | |
| затамува́тися1 – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (затриматися) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | затамува́тися, затамува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | затаму́ймося, затаму́ймось |
| 2 особа | затаму́йся, затаму́йсь | затаму́йтеся, затаму́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | затаму́юся, затаму́юсь | затаму́ємося, затаму́ємось, затаму́ємся |
| 2 особа | затаму́єшся | затаму́єтеся, затаму́єтесь |
| 3 особа | затаму́ється | затаму́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | затамува́вся, затамува́всь | затамува́лися, затамува́лись |
| жін.р. | затамува́лася, затамува́лась |
| сер.р. | затамува́лося, затамува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| затамува́вшись |
