| | |
| зата́ювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | зата́ювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | зата́юймо |
| 2 особа | зата́юй | зата́юйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зата́юватиму | зата́юватимемо, зата́юватимем |
| 2 особа | зата́юватимеш | зата́юватимете |
| 3 особа | зата́юватиме | зата́юватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | зата́юю | зата́юємо, зата́юєм |
| 2 особа | зата́юєш | зата́юєте |
| 3 особа | зата́ює | зата́юють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| зата́юючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | зата́ював | зата́ювали |
| жін. р. | зата́ювала |
| сер. р. | зата́ювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| зата́юваний |
| Безособова форма |
| зата́ювано |
| Дієприслівник |
| зата́ювавши |
