| | |
| затяга́ти1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (втягувати; обв’язувати; починати співати; закручувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | затяга́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | затяга́ймо |
| 2 особа | затяга́й | затяга́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | затяга́тиму | затяга́тимемо, затяга́тимем |
| 2 особа | затяга́тимеш | затяга́тимете |
| 3 особа | затяга́тиме | затяга́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | затяга́ю | затяга́ємо, затяга́єм |
| 2 особа | затяга́єш | затяга́єте |
| 3 особа | затяга́є | затяга́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| затяга́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | затяга́в | затяга́ли |
| жін. р. | затяга́ла |
| сер. р. | затяга́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| затяга́вши |
