| затяжи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (обтяжити) | ||
| Інфінітив | затяжи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | затяжі́мо, затяжі́м | |
| 2 особа | затяжи́ | затяжі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | затяжу́ | затяжимо́, затяжи́м |
| 2 особа | затяжи́ш | затяжите́ |
| 3 особа | затяжи́ть | затяжа́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | затяжи́в | затяжи́ли |
| жін.р. | затяжи́ла | |
| сер.р. | затяжи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| затяжи́вши | ||