| захоті́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | захоті́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | захоті́мо, захоті́м | |
| 2 особа | захоти́ | захоті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | захо́чу | захо́чемо, захо́чем |
| 2 особа | захо́чеш | захо́чете |
| 3 особа | захо́че | захо́чуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | захоті́в | захоті́ли |
| жін.р. | захоті́ла | |
| сер.р. | захоті́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| захоті́вши | ||