| зача́хнути1 – дієслово доконаного виду | ||
| (зав’янути; загинути) | ||
| Інфінітив | зача́хнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зача́хнімо, зача́хнім | |
| 2 особа | зача́хни | зача́хніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зача́хну | зача́хнемо, зача́хнем |
| 2 особа | зача́хнеш | зача́хнете |
| 3 особа | зача́хне | зача́хнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зача́х, зача́хнув | зача́хли, зача́хнули |
| жін.р. | зача́хла, зача́хнула | |
| сер.р. | зача́хло, зача́хнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| зача́хлий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зача́хши, зача́хнувши | ||