| зашабарча́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (забризкати) | ||
| Інфінітив | зашабарча́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зашабарчі́мо, зашабарчі́м | |
| 2 особа | зашабарчи́ | зашабарчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зашабарчу́ | зашабарчимо́, зашабарчи́м |
| 2 особа | зашабарчи́ш | зашабарчите́ |
| 3 особа | зашабарчи́ть | зашабарча́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зашабарча́в | зашабарча́ли |
| жін.р. | зашабарча́ла | |
| сер.р. | зашабарча́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зашабарча́вши | ||