зашвидки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | зашвидки́й | зашвидка́ | зашвидке́ | зашвидкі́ |
родовий | зашвидко́го | зашвидко́ї | зашвидко́го | зашвидки́х |
давальний | зашвидко́му | зашвидкі́й | зашвидко́му | зашвидки́м |
знахідний | зашвидки́й, зашвидко́го | зашвидку́ | зашвидке́ | зашвидкі́, зашвидки́х |
орудний | зашвидки́м | зашвидко́ю | зашвидки́м | зашвидки́ми |
місцевий | на/у зашвидко́му, зашвидкі́м | на/у зашвидкі́й | на/у зашвидко́му, зашвидкі́м | на/у зашвидки́х |
[розм.] |