| зашули́ти – дієслово доконаного виду | ||
| (під час гри в шуль кинути палицю так, щоб вона кінцем підсунулася під іншу палицю, що лежить на землі) | ||
| Інфінітив | зашули́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зашулі́мо, зашулі́м | |
| 2 особа | зашули́ | зашулі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зашулю́ | зашулимо́, зашули́м |
| 2 особа | зашули́ш | зашулите́ |
| 3 особа | зашули́ть | зашуля́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зашули́в | зашули́ли |
| жін.р. | зашули́ла | |
| сер.р. | зашули́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| зашуле́ний | ||
| Безособова форма | ||
| зашуле́но | ||
| Дієприслівник | ||
| зашули́вши | ||