| зашурува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (почати перемішувати в топці паливо; почати очищати від бруду) | ||
| Інфінітив | зашурува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | зашуру́ймо | |
| 2 особа | зашуру́й | зашуру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | зашуру́ю | зашуру́ємо, зашуру́єм |
| 2 особа | зашуру́єш | зашуру́єте |
| 3 особа | зашуру́є | зашуру́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | зашурува́в | зашурува́ли |
| жін.р. | зашурува́ла | |
| сер.р. | зашурува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| зашурува́вши | ||