| | |
| заюхто́ритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| (завередувати) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | заюхто́ритися, заюхто́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | заюхто́рмося, заюхто́рмось |
| 2 особа | заюхто́рся | заюхто́ртеся, заюхто́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | заюхто́рюся, заюхто́рюсь | заюхто́римося, заюхто́римось, заюхто́римся |
| 2 особа | заюхто́ришся | заюхто́ритеся, заюхто́ритесь |
| 3 особа | заюхто́риться | заюхто́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | заюхто́рився, заюхто́ривсь | заюхто́рилися, заюхто́рились |
| жін.р. | заюхто́рилася, заюхто́рилась |
| сер.р. | заюхто́рилося, заюхто́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| заюхто́рившись |
