| збагне́нний – прикметник | ||||
| (який/якого можна зрозуміти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | збагне́нний | збагне́нна | збагне́нне | збагне́нні |
| родовий | збагне́нного | збагне́нної | збагне́нного | збагне́нних |
| давальний | збагне́нному | збагне́нній | збагне́нному | збагне́нним |
| знахідний | збагне́нний, збагне́нного | збагне́нну | збагне́нне | збагне́нні, збагне́нних |
| орудний | збагне́нним | збагне́нною | збагне́нним | збагне́нними |
| місцевий | на/у збагне́нному, збагне́ннім | на/у збагне́нній | на/у збагне́нному, збагне́ннім | на/у збагне́нних |